Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Андріяш Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Андріяш Г. С. Aуксотрофність продуцентів лізину [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, Г. М. Заболотна, С. М. Шульга // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_10
| 2. |
Шульга С. М. Інтенсифікація біосинтезу треоніну штамом Brevibacterium flavum ТН-7 [Електронний ресурс] / С. М. Шульга, О. О. Тігунова, А. Ф. Ткаченко, Н. Є. Бейко, Г. С. Андріяш, С. Г. Прийомов // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_13 Наукові розробки з біотехнології незамінних амінокислот спрямовано як на селекцію більш продуктивних штамів мікроорганізмів, так і на створення оптимальних умов культивування продуцентів і підбір економічно доцільної сировини для цих технологій. Проведено пошук штаму-продуцента треоніну серед бактеріальних культур із "Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової і сільськогосподарської біотехнології" ДУ "Інститут харчової біотехнології і геноміки" НАН України. Відібрано продуцент треоніну Brevibacterium flavum ТН-7, що накопичував найбільшу кількість цієї амінокислоти в культуральній рідині. Найвищу активність синтезу виявлено на сахарозовмісному середовищі. Визначено відсоток (20 %) посівного матеріалу, необхідний для повноцінного синтезу треоніну. Встановлено, що додавання гомосерину не стимулює синтез треоніну. Підібрано оптимальні умови культивування та стимулятори, що інтенсифікували біосинтез.
| 3. |
Андріяш Г. С. Мутантні штами мікроорганізмів — продуцентів лізину та треоніну [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, Г. М. Заболотна, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 3. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_3_13
| 4. |
Андріяш Г. С. Характеристика штаму Brevibacterium flavum ІМВ В-7446 та оптимізація біосинтезу треоніну [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, Г. М. Заболотна, А. Ф. Ткаченко, С. М. Шульга // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 2. - С. 68-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_2_10 Мета роботи - ідентифікація та оптимізація процесу біосинтезу мутантного штаму-продуцента треоніну Brevibacterium flavum ІМВ В-7446. Штам Brevibacterium flavum ІМВ В-7446 досліджували за допомогою стандартних мікробіологічних та біохімічних методів. Фрагмент геномної ДНК виділяли з агарозного гелю за допомогою набору "Macherey-Nagel NucleoSpin Extract" згідно з інструкцією фірми-виробника та сиквенували. Порівняльний аналіз здійснено методом оцінки статистичної значимості вирівнювань нуклеотидних послідовностей з використанням програми ClustalW. Філогенетична дендрограма створена з використанням методів поєднання найближчих сусідів та максимальної подібності. Досліджено вплив різних технологічних параметрів культивування на синтез треоніну мутантним штамом Brevibacterium flavum ІМВ В-7446 та його стабільність. Оптимізацію синтезу було досягнуто за рахунок внесення ростових факторів у середовище культивування. Побудовано дендрограму філогенетичних зв'язків досліджуваних штамів та споріднених з ними штамів бревібактерій із баз даних "GenBank". Висновки: порівняльний аналіз нуклеотидних послідовностей гену 16S рРНК з послідовностями, включеними до бази даних GenBank, показав, що вихідний та мутантний штами мають належати до роду Corynebacterium. Мутантний штам мав найвищий відсоток подібності (98 %) з видом C. glutamicum. Проведено оптимізацію середовища для культивування продуцента та визначено оптимальні параметри культивування (температура, рН, кількість розчиненого кисню, кількість внесеного інокуляту, ростових факторів, різні джерела вуглецю). В оптимізованих умовах культивування штам продукував треонін у кількості 11,9 г/дм<^>3.
| 5. |
Андріяш Г. С. Філогенетичний аналіз штамів-продуцентів лізину порівнянням послідовностей гена 16S рРНК [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, Г. М. Заболотна, В. С. Бондаренко, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 6. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_6_7 Досліджено філогенетичні зв'язки штамів-продуцентів незамінних амінокислот аспартатної родини Brevibacterium sp. УКМ Ас-674 (Brevibacterium sp. 90), Brevibacterium sp. ІМВ Ас-5004 (Brevibacterium sp. 90Н), Brevibacterium sp. УКМ Ас-675 (Brevibacterium sp. Е531) та мутантного штаму ІМВ В-7447 із "Колекції штамів мікроорганізмів і ліній рослин для харчової та сільськогосподарської біотехнології" ДУ "Інститут харчової біотехнології і геноміки НАН України". За секвенованою послідовністю гена 16S рРНК підтверджено належність дослідженого мутантного штаму ІМВ В-7447 до роду Brevibacterium. Побудовано дендрограму філогенетичних зв'язків досліджених штамів і споріднених з ними штамів бревібактерій. Показано, що за рівнем гомології послідовностей гена 16S рРНК ці штами-продуценти належать до 3-х філогенетичних груп. Встановлено, що послідовність гена 16S рРНК мутантний штам Brevibacterium sp. ІМВ В-7447 не має аналогів у базі даних GenBank.
| 6. |
Тігунова О. О. Філогенетичний аналіз штамів-продуцентів лізину, треоніну та бутанолу [Електронний ресурс] / О. О. Тігунова, Г. С. Андріяш, Н. Є. Бейко, С. М. Шульга // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2017. - Т. 21. - С. 288-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2017_21_58
| 7. |
Радченко М. М. Виділення та ідентифікація штаму-продуценту рибофлавіну [Електронний ресурс] / М. М. Радченко, Н. Є. Бейко, Г. С. Андріяш, О. О. Тігунова, С. М. Шульга // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2019. - Т. 24. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2019_24_27
| 8. |
Андріяш Г. С. Метаболічна інженерія штамів-продуцентів лізину Corynebacterium glutamicum [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, О. С. Секан, О. О. Тігунова, Я. Б. Блюм, С. М. Шульга // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 2. - С. 61–73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_2_10
| 9. |
Радченко М. М. Філогенетичний аналіз штаму Bacillus subtilis IFBG МК-2 та продукування рибофлавіну його індукованими клонами [Електронний ресурс] / М. М. Радченко, О. О. Тігунова, Л. Б. Зелена, Н. Є. Бейко, Г. С. Андріяш, С. М. Шульга // Цитологія і генетика. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2021_55_2_8
| 10. |
Радченко М. М. Особливості культивування штаму-продуцента рибофлавіну Bacillus subtilis IFBG MK-1A у біореакторі з підживленням [Електронний ресурс] / М. М. Радченко, О. О. Тігунова, Г. С. Андріяш, С. М. Шульга, Я. Б. Блюм // Доповіді Національної академії наук України. - 2022. - № 6. - С. 79-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2022_6_12 Рибофлавін відіграє важливу роль у широкому діапазоні біологічних процесів. Мета роботи - встановити особливості культивування штаму-продуцента рибофлавіну Bacillus subtilis IFBG MK-1A у біореакторі. Показано, що за культивування штаму в колбах об'ємом 1 дм<^>3 накопичення рибофлавіну становило 13,9 г/дм<^>3 на 66-ту год. культивування. Масштабування процесу культивування з підживленням проводили в біореакторі об'ємом 10 дм<^>3. Установлено, що оптимальний об'єм внесення підживлення становить 47 %, а кількість аміачної води, необхідної для стабілізації pH і накопичення рибофлавіну - 8 % об'єму середовища до інокуляції. Визначено, що конверсія глюкози становить 12 %, накопичення рибофлавіну - 19,1 г/дм<^>3 (за культивування з підживленням). Показано, що за умов культивування штаму B. subtilis IFBG MK-1A у біореакторі з періодичним підживленням істотно збільшується накопичення рибофлавіну (на 65 %) у порівнянні з накопиченням рибофлавіну в колбах.
|
|
|